відстругати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відструга́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відстружі́мо, відструга́ймо
2 особа відстружи́, відструга́й відстружі́ть, відструга́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відстружу́, відструга́ю відстру́жемо, відстру́жем, відструга́ємо, відструга́єм
2 особа відстру́жеш, відструга́єш відстру́жете, відструга́єте
3 особа відстру́же, відструга́є відстру́жуть, відструга́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відструга́в відструга́ли
жін.р. відструга́ла
сер.р. відструга́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відстру́ганий
Безособова форма
відстру́гано
Дієприслівник
відструга́вши