відстригти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відстри́гти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відстрижі́мо, відстрижі́м
2 особа відстрижи́ відстрижі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відстрижу́ відстрижемо́, відстриже́м
2 особа відстриже́ш відстрижете́
3 особа відстриже́ відстрижу́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відстри́г відстри́гли
жін.р. відстри́гла
сер.р. відстри́гло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відстри́жений
Безособова форма
відстри́жено
Дієприслівник
відстри́гши