відстригти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відстри́гти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відстрижі́мо, відстрижі́м | |
| 2 особа | відстрижи́ | відстрижі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відстрижу́ | відстрижемо́, відстриже́м |
| 2 особа | відстриже́ш | відстрижете́ |
| 3 особа | відстриже́ | відстрижу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відстри́г | відстри́гли |
| жін.р. | відстри́гла | |
| сер.р. | відстри́гло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відстри́жений | ||
| Безособова форма | ||
| відстри́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| відстри́гши | ||