відстригти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відстри́гти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відстрижі́мо, відстрижі́м | |
2 особа | відстрижи́ | відстрижі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відстрижу́ | відстрижемо́, відстриже́м |
2 особа | відстриже́ш | відстрижете́ |
3 особа | відстриже́ | відстрижу́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відстри́г | відстри́гли |
жін.р. | відстри́гла | |
сер.р. | відстри́гло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відстри́жений | ||
Безособова форма | ||
відстри́жено | ||
Дієприслівник | ||
відстри́гши |