-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відстра́шувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відстра́шуймо |
| 2 особа | відстра́шуй | відстра́шуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відстра́шуватиму | відстра́шуватимемо, відстра́шуватимем |
| 2 особа | відстра́шуватимеш | відстра́шуватимете |
| 3 особа | відстра́шуватиме | відстра́шуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відстра́шую | відстра́шуємо, відстра́шуєм |
| 2 особа | відстра́шуєш | відстра́шуєте |
| 3 особа | відстра́шує | відстра́шують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| відстра́шуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відстра́шував | відстра́шували |
| жін. р. | відстра́шувала |
| сер. р. | відстра́шувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| відстра́шуваний |
| Безособова форма |
| відстра́шувано |
| Дієприслівник |
| відстра́шувавши |
Словник синонімів
ВІДГАНЯ́ТИ (силою або погрозою змушувати когось віддалитися від кого-, чого-небудь), ПРОГАНЯ́ТИ, ВІДГО́НИТИ рідше, ПРОГО́НИТИ рідше; ВІДМА́ХУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ рідше (комарів, мух і т. ін.); ВІДСТРА́ШУВАТИ, ВІДСТРА́ХУВАТИ рідше (лякаючи). - Док.: відігна́ти, прогна́ти, обігна́ти, відстраши́ти, відстраха́ти, ви́кишкати розм. Не моє просо, не мої горобці, - не буду відганяти (прислів’я); Скрізь були або охоронці, або кондуктори, які проганяли мене, коли я просив їх, щоб вони дозволили під’їхати (Л. Смілянський); Баба простогнувала, але мух не могла відгонити (В. Стефаник); Другого дня прогонив Василь кури з грядок (А. Тесленко); Над ним Аркадський підкоморій Любистком мухи обганяв (І. Котляревський); У деяких тварин і птахів змінюється колір і вигляд, щоб.. стати незвичайними й тим самим відстрашувати ворога (з журналу); Відстрахувати птахів; Яка копаночка там славна - каченятка було й на став не хочуть: гиля-гиля, а їх з копаночки не викишкати... (Марко Вовчок).