відстоятися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відсто́ятися, відсто́ятись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | відсто́їться | відсто́яться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відсто́явся, відсто́явсь | відсто́ялися, відсто́ялись |
жін.р. | відсто́ялася, відсто́ялась | |
сер.р. | відсто́ялося, відсто́ялось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відсто́явшись |