відстоятися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсто́ятися, відсто́ятись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відсто́їться відсто́яться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відсто́явся, відсто́явсь відсто́ялися, відсто́ялись
жін.р. відсто́ялася, відсто́ялась
сер.р. відсто́ялося, відсто́ялось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відсто́явшись