-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсто́ювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відсто́юймо
2 особа відсто́юй відсто́юйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відсто́юватиму відсто́юватимемо, відсто́юватимем
2 особа відсто́юватимеш відсто́юватимете
3 особа відсто́юватиме відсто́юватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відсто́юю відсто́юємо, відсто́юєм
2 особа відсто́юєш відсто́юєте
3 особа відсто́ює відсто́юють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відсто́юючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відсто́ював відсто́ювали
жін. р. відсто́ювала
сер. р. відсто́ювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відсто́юваний
Безособова форма
відсто́ювано
Дієприслівник
відсто́ювавши

Словник синонімів

ЗАХИЩА́ТИкого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ[ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ], УБЕРІГА́ТИ[ВБЕРІГА́ТИ], ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИза кого-що,УСТУПА́ТИСЯ[ВСТУПА́ТИСЯ]за кого-що, ЗАСТУПА́ТИрозм., ЗАБОРОНЯ́ТИзаст., ЗБОРОНЯ́ТИзаст., КРИ́ТИзаст. - Док.: захисти́ти, оборони́ти, уборони́ти[вборони́ти]рідковідборони́ти, убезпе́чити[вбезпе́чити], уберегти́[вберегти́], обста́ти, відсто́яти, обсто́яти, посто́яти, уступи́тися[вступи́тися], заступи́ти, заборони́ти, зборони́ти. - Стратегічне завдання полягає в тому, щоб захищати Одесу (В. Кучер); - Я маю своє військо й зараз таки стану обороняти свої маєтності (І. Нечуй-Левицький); Слава тому, хто боронить Вітчизну тут, у тилу (В. Сосюра); - А пам’ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (О. Гончар); Вона із зброєю в руках відстоюватиме честь і незалежність своєї Батьківщини (В. Кучер); Я землю свою Обстоював серцем юнацьким в бою (М. Стельмах); Наш народ завжди стоїть за мир (П. Воронько); - Хлопці, вступіться! - верескнула дівчина, ховаючись за плечі Громійчука і Василька (І. Волошин); Ну, то рушаймо, люди, святу правду заступити (П. Панч); Я знов став добрим сином, працював за трьох і заборонив від нужди матір з сестрою (О. Стороженко); Потім загримало відкись: "Гаттоне! Бог проти тебе - ніхто не збороне" (П. Грабовський); Розпуджено ґвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (М. Старицький). - Пор. 1. охороня́ти.

Словник антонімів

ЗАХИЩАТИ ЗВИНУВАЧУВАТИ
Боронити, відстоювати інтереси, погляди, честь, права кого-н. Покладати вину на кого-н., робити винним, обвинувачувати.
Захищатизвинувачувати винуватого, жінку, злодія, людину, підсудного, хлопця, хулігана; впевнено, вперто, гаряче, енергійно, категорично, несподівано, обережно, офіційно, рішуче, стійко, як-н. Виявляти бажання, намагатися, прагнути, хотіти захищатизвинувачувати.
Хочу бути юристом, щоб досконало вивчити закони захисту людини, ...щоб обвинувачувати фашизм, бо він ще не викорчуваний (А. Хижняк).
Захисник ~ обвинувачувач, захист ~ обвинувачення, захищати ~ звинувачувати; боронити//відстоювати кого-, що-н. ~звинувачувати

Словник фразеологізмів

відсто́ювати стояни́. Марно витрачати час, чекаючи кого-, чого-небудь. — Катни, Оришко,— каже господиня,— до паламарихи та купи квіток. Тільки вибирай найкращих, свіжих... То це й прийшла... То відпускаєте, чи що, бо мені ніколи стояни відстоювати (М. Сиротюк).