відсторонятися 1 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив відстороня́тися, відстороня́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відстороня́ймося, відстороня́ймось
2 особа відстороня́йся, відстороня́йсь відстороня́йтеся, відстороня́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відстороня́тимуся, відстороня́тимусь відстороня́тимемося, відстороня́тимемось, відстороня́тимемся
2 особа відстороня́тимешся відстороня́тиметеся, відстороня́тиметесь
3 особа відстороня́тиметься відстороня́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відстороня́юся, відстороня́юсь відстороня́ємося, відстороня́ємось, відстороня́ємся
2 особа відстороня́єшся відстороня́єтеся, відстороня́єтесь
3 особа відстороня́ється відстороня́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відстороня́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відстороня́вся, відстороня́всь відстороня́лися, відстороня́лись
жін. р. відстороня́лася, відстороня́лась
сер. р. відстороня́лося, відстороня́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відстороня́вшись

Словник синонімів

УХИЛЯ́ТИСЯвід чого (намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь), ВІДСТОРОНЯ́ТИСЯ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ, УНИКА́ТИчого, СТОРОНИ́ТИСЯчого,ОГИНА́ТИСЯбез додатка. - Док.: ухили́тися, відсторони́тися, відверну́тися, уни́кнути. Раїса виразно бачила, що він ухиляється од давніх бесід та суперечок (М. Коцюбинський); Найменша спроба ухилитись від чесної праці не минається йому без "нагінки" (О. Гончар); Відсторонятися від справи; Наше нове життя кличе тебе, а ти відвертаєшся од нього. Я ж іду з ним разом, будую, вчуся (О. Донченко); Імпровізувати Павло тоді не рискнув, через те й уникнув розмови (А. Головко); [Ольга:] Я спочатку огиналася, а потім все-таки довелося співати. Це з моїм голосом! (В. Собко). - Пор. 1. уника́ти.

Словник відмінків

Інфінітив відстороня́тися, відстороня́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відстороня́ймося, відстороня́ймось
2 особа відстороня́йся, відстороня́йсь відстороня́йтеся, відстороня́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відстороня́тимуся, відстороня́тимусь відстороня́тимемося, відстороня́тимемось, відстороня́тимемся
2 особа відстороня́тимешся відстороня́тиметеся, відстороня́тиметесь
3 особа відстороня́тиметься відстороня́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відстороня́юся, відстороня́юсь відстороня́ємося, відстороня́ємось, відстороня́ємся
2 особа відстороня́єшся відстороня́єтеся, відстороня́єтесь
3 особа відстороня́ється відстороня́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відстороня́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відстороня́вся, відстороня́всь відстороня́лися, відстороня́лись
жін. р. відстороня́лася, відстороня́лась
сер. р. відстороня́лося, відстороня́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відстороня́вшись

Словник синонімів

УХИЛЯ́ТИСЯвід чого (намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь), ВІДСТОРОНЯ́ТИСЯ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ, УНИКА́ТИчого, СТОРОНИ́ТИСЯчого,ОГИНА́ТИСЯбез додатка. - Док.: ухили́тися, відсторони́тися, відверну́тися, уни́кнути. Раїса виразно бачила, що він ухиляється од давніх бесід та суперечок (М. Коцюбинський); Найменша спроба ухилитись від чесної праці не минається йому без "нагінки" (О. Гончар); Відсторонятися від справи; Наше нове життя кличе тебе, а ти відвертаєшся од нього. Я ж іду з ним разом, будую, вчуся (О. Донченко); Імпровізувати Павло тоді не рискнув, через те й уникнув розмови (А. Головко); [Ольга:] Я спочатку огиналася, а потім все-таки довелося співати. Це з моїм голосом! (В. Собко). - Пор. 1. уника́ти.