-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив відстовбу́рчувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відстовбу́рчуймо
2 особа відстовбу́рчуй відстовбу́рчуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відстовбу́рчуватиму відстовбу́рчуватимемо, відстовбу́рчуватимем
2 особа відстовбу́рчуватимеш відстовбу́рчуватимете
3 особа відстовбу́рчуватиме відстовбу́рчуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відстовбу́рчую відстовбу́рчуємо, відстовбу́рчуєм
2 особа відстовбу́рчуєш відстовбу́рчуєте
3 особа відстовбу́рчує відстовбу́рчують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відстовбу́рчуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відстовбу́рчував відстовбу́рчували
жін. р. відстовбу́рчувала
сер. р. відстовбу́рчувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відстовбу́рчувавши

Словник синонімів

ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед),П’ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИрідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИрозм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИрозм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИрозм., ВІДКВА́ШУВАТИрозм., ШПИ́ЛИТИрозм. (звич. губи). - Док.: ви́пнути, ви́п’ясти, відду́ти, відстовбу́рчити, ви́тягти, ви́тягнути, закопи́лити, відкопи́лити, відква́сити. Він страшенно гордий своїми вчинками, випинає груди, хрустить пальцями (М. Коцюбинський); Пнути живіт; Губи пан віддув, Неначе був нерад тій вісті (І. Франко); Комар смачно приплюск до теплого виска [скроні] й червонів задоволено, відстовбурчивши дві задні ноги (І. Ле); - Цип, цип, цип... - витягала губи Марія і тулила до рожевої шиї жовтий пушок (М. Коцюбинський); [Сидір Свиридович:] Я до неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки було спідню губу копилить (І. Нечуй-Левицький); Дівчина одразу поважніє, закопилює губки (В. Кучер); Люба кумедно відкопилила губи (М. Стельмах); Спустив носа, як індик, губу відквасив.. та й сидить (А. Свидницький).