відстобурчувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відстобу́рчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відстобу́рчуймо | |
| 2 особа | відстобу́рчуй | відстобу́рчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відстобу́рчуватиму | відстобу́рчуватимемо, відстобу́рчуватимем |
| 2 особа | відстобу́рчуватимеш | відстобу́рчуватимете |
| 3 особа | відстобу́рчуватиме | відстобу́рчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відстобу́рчую | відстобу́рчуємо, відстобу́рчуєм |
| 2 особа | відстобу́рчуєш | відстобу́рчуєте |
| 3 особа | відстобу́рчує | відстобу́рчують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відстобу́рчуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відстобу́рчував | відстобу́рчували |
| жін. р. | відстобу́рчувала | |
| сер. р. | відстобу́рчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відстобу́рчуваний | ||
| Безособова форма | ||
| відстобу́рчувано | ||
| Дієприслівник | ||
| відстобу́рчувавши | ||
| Інфінітив | відстобу́рчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відстобу́рчуймо | |
| 2 особа | відстобу́рчуй | відстобу́рчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відстобу́рчуватиму | відстобу́рчуватимемо, відстобу́рчуватимем |
| 2 особа | відстобу́рчуватимеш | відстобу́рчуватимете |
| 3 особа | відстобу́рчуватиме | відстобу́рчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відстобу́рчую | відстобу́рчуємо, відстобу́рчуєм |
| 2 особа | відстобу́рчуєш | відстобу́рчуєте |
| 3 особа | відстобу́рчує | відстобу́рчують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відстобу́рчуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відстобу́рчував | відстобу́рчували |
| жін. р. | відстобу́рчувала | |
| сер. р. | відстобу́рчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відстобу́рчуваний | ||
| Безособова форма | ||
| відстобу́рчувано | ||
| Дієприслівник | ||
| відстобу́рчувавши | ||