-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив відстобу́рчити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відстобу́рчмо
2 особа відстобу́рч відстобу́рчте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відстобу́рчу відстобу́рчимо, відстобу́рчим
2 особа відстобу́рчиш відстобу́рчите
3 особа відстобу́рчить відстобу́рчать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відстобу́рчив відстобу́рчили
жін.р. відстобу́рчила
сер.р. відстобу́рчило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відстобу́рчений
Безособова форма
відстобу́рчено
Дієприслівник
відстобу́рчивши
Інфінітив відстобу́рчити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відстобу́рчмо
2 особа відстобу́рч відстобу́рчте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відстобу́рчу відстобу́рчимо, відстобу́рчим
2 особа відстобу́рчиш відстобу́рчите
3 особа відстобу́рчить відстобу́рчать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відстобу́рчив відстобу́рчили
жін.р. відстобу́рчила
сер.р. відстобу́рчило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відстобу́рчений
Безособова форма
відстобу́рчено
Дієприслівник
відстобу́рчивши