відстобурчений 1 значень
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відстобу́рчений | відстобу́рчена | відстобу́рчене | відстобу́рчені |
| родовий | відстобу́рченого | відстобу́рченої | відстобу́рченого | відстобу́рчених |
| давальний | відстобу́рченому | відстобу́рченій | відстобу́рченому | відстобу́рченим |
| знахідний | відстобу́рчений | відстобу́рчену | відстобу́рчене | відстобу́рчені |
| орудний | відстобу́рченим | відстобу́рченою | відстобу́рченим | відстобу́рченими |
| місцевий | на/у відстобу́рченому, відстобу́рченім | на/у відстобу́рченій | на/у відстобу́рченому, відстобу́рченім | на/у відстобу́рчених |
Словник синонімів
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відстобу́рчений | відстобу́рчена | відстобу́рчене | відстобу́рчені |
| родовий | відстобу́рченого | відстобу́рченої | відстобу́рченого | відстобу́рчених |
| давальний | відстобу́рченому | відстобу́рченій | відстобу́рченому | відстобу́рченим |
| знахідний | відстобу́рчений | відстобу́рчену | відстобу́рчене | відстобу́рчені |
| орудний | відстобу́рченим | відстобу́рченою | відстобу́рченим | відстобу́рченими |
| місцевий | на/у відстобу́рченому, відстобу́рченім | на/у відстобу́рченій | на/у відстобу́рченому, відстобу́рченім | на/у відстобу́рчених |