відстелитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відстели́тися, відстели́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відсте́литься відсте́ляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відстели́вся, відстели́всь відстели́лися, відстели́лись
жін.р. відстели́лася, відстели́лась
сер.р. відстели́лося, відстели́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відстели́вшись