відстелитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відстели́тися, відстели́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відсте́литься | відсте́ляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відстели́вся, відстели́всь | відстели́лися, відстели́лись |
| жін.р. | відстели́лася, відстели́лась | |
| сер.р. | відстели́лося, відстели́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відстели́вшись | ||