відстаючий 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відстаю́чий | відстаю́ча | відстаю́че | відстаю́чі |
| родовий | відстаю́чого | відстаю́чої | відстаю́чого | відстаю́чих |
| давальний | відстаю́чому | відстаю́чій | відстаю́чому | відстаю́чим |
| знахідний | відстаю́чий, відстаю́чого | відстаю́чу | відстаю́че | відстаю́чі, відстаю́чих |
| орудний | відстаю́чим | відстаю́чою | відстаю́чим | відстаю́чими |
| місцевий | на/у відстаю́чому, відстаю́чім | на/у відстаю́чій | на/у відстаю́чому, відстаю́чім | на/у відстаю́чих |
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відстаю́чий | відстаю́ча | відстаю́че | відстаю́чі |
| родовий | відстаю́чого | відстаю́чої | відстаю́чого | відстаю́чих |
| давальний | відстаю́чому | відстаю́чій | відстаю́чому | відстаю́чим |
| знахідний | відстаю́чий, відстаю́чого | відстаю́чу | відстаю́че | відстаю́чі, відстаю́чих |
| орудний | відстаю́чим | відстаю́чою | відстаю́чим | відстаю́чими |
| місцевий | на/у відстаю́чому, відстаю́чім | на/у відстаю́чій | на/у відстаю́чому, відстаю́чім | на/у відстаю́чих |