відстаючий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відстаю́чий відстаю́ча відстаю́че відстаю́чі
родовий відстаю́чого відстаю́чої відстаю́чого відстаю́чих
давальний відстаю́чому відстаю́чій відстаю́чому відстаю́чим
знахідний відстаю́чий, відстаю́чого відстаю́чу відстаю́че відстаю́чі, відстаю́чих
орудний відстаю́чим відстаю́чою відстаю́чим відстаю́чими
місцевий на/у відстаю́чому, відстаю́чім на/у відстаю́чій на/у відстаю́чому, відстаю́чім на/у відстаю́чих
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відстаю́чий відстаю́ча відстаю́че відстаю́чі
родовий відстаю́чого відстаю́чої відстаю́чого відстаю́чих
давальний відстаю́чому відстаю́чій відстаю́чому відстаю́чим
знахідний відстаю́чий, відстаю́чого відстаю́чу відстаю́че відстаю́чі, відстаю́чих
орудний відстаю́чим відстаю́чою відстаю́чим відстаю́чими
місцевий на/у відстаю́чому, відстаю́чім на/у відстаю́чій на/у відстаю́чому, відстаю́чім на/у відстаю́чих