відстановляти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | відстановля́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відстановля́ймо | |
2 особа | відстановля́й | відстановля́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відстановля́тиму | відстановля́тимемо, відстановля́тимем |
2 особа | відстановля́тимеш | відстановля́тимете |
3 особа | відстановля́тиме | відстановля́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відстановля́ю | відстановля́ємо, відстановля́єм |
2 особа | відстановля́єш | відстановля́єте |
3 особа | відстановля́є | відстановля́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відстановля́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відстановля́в | відстановля́ли |
жін. р. | відстановля́ла | |
сер. р. | відстановля́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відстановля́вши |