відстановляти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | відстановля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відстановля́ймо | |
| 2 особа | відстановля́й | відстановля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відстановля́тиму | відстановля́тимемо, відстановля́тимем |
| 2 особа | відстановля́тимеш | відстановля́тимете |
| 3 особа | відстановля́тиме | відстановля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відстановля́ю | відстановля́ємо, відстановля́єм |
| 2 особа | відстановля́єш | відстановля́єте |
| 3 особа | відстановля́є | відстановля́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відстановля́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відстановля́в | відстановля́ли |
| жін. р. | відстановля́ла | |
| сер. р. | відстановля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відстановля́вши | ||