-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відставля́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відставля́ймо
2 особа відставля́й відставля́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відставля́тиму відставля́тимемо, відставля́тимем
2 особа відставля́тимеш відставля́тимете
3 особа відставля́тиме відставля́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відставля́ю відставля́ємо, відставля́єм
2 особа відставля́єш відставля́єте
3 особа відставля́є відставля́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відставля́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відставля́в відставля́ли
жін. р. відставля́ла
сер. р. відставля́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відставля́вши

Словник фразеологізмів

ду́ти гу́бу (мо́рду). Чванитися, пихато поводитися. Новими чванились шапками, І ратник всякий губу дув (І. Котляревський); Дме морду, що й граблями носа не дістанеш! (Укр.. присл..). відставля́ти гу́бу. Дивіться, скільки пошани має в селі голова Петрюк!.. А директор товариш Журяк!.. Але ж вони не відставляють губу!.. (В. Бабляк).