відсортуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсортува́тися, відсортува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відсорту́ється відсорту́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відсортува́вся, відсортува́всь відсортува́лися, відсортува́лись
жін.р. відсортува́лася, відсортува́лась
сер.р. відсортува́лося, відсортува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відсортува́вшись