відсортувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відсортува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відсорту́ймо | |
| 2 особа | відсорту́й | відсорту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсорту́ю | відсорту́ємо, відсорту́єм |
| 2 особа | відсорту́єш | відсорту́єте |
| 3 особа | відсорту́є | відсорту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відсортува́в | відсортува́ли |
| жін.р. | відсортува́ла | |
| сер.р. | відсортува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відсорто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| відсорто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| відсортува́вши | ||