відсортовуваний 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відсорто́вуваний | відсорто́вувана | відсорто́вуване | відсорто́вувані |
| родовий | відсорто́вуваного | відсорто́вуваної | відсорто́вуваного | відсорто́вуваних |
| давальний | відсорто́вуваному | відсорто́вуваній | відсорто́вуваному | відсорто́вуваним |
| знахідний | відсорто́вуваний | відсорто́вувану | відсорто́вуване | відсорто́вувані |
| орудний | відсорто́вуваним | відсорто́вуваною | відсорто́вуваним | відсорто́вуваними |
| місцевий | на/у відсорто́вуваному, відсорто́вуванім | на/у відсорто́вуваній | на/у відсорто́вуваному, відсорто́вуванім | на/у відсорто́вуваних |
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відсорто́вуваний | відсорто́вувана | відсорто́вуване | відсорто́вувані |
| родовий | відсорто́вуваного | відсорто́вуваної | відсорто́вуваного | відсорто́вуваних |
| давальний | відсорто́вуваному | відсорто́вуваній | відсорто́вуваному | відсорто́вуваним |
| знахідний | відсорто́вуваний | відсорто́вувану | відсорто́вуване | відсорто́вувані |
| орудний | відсорто́вуваним | відсорто́вуваною | відсорто́вуваним | відсорто́вуваними |
| місцевий | на/у відсорто́вуваному, відсорто́вуванім | на/у відсорто́вуваній | на/у відсорто́вуваному, відсорто́вуванім | на/у відсорто́вуваних |