відсортований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відсорто́ваний відсорто́вана відсорто́ване відсорто́вані
родовий відсорто́ваного відсорто́ваної відсорто́ваного відсорто́ваних
давальний відсорто́ваному відсорто́ваній відсорто́ваному відсорто́ваним
знахідний відсорто́ваний відсорто́вану відсорто́ване відсорто́вані
орудний відсорто́ваним відсорто́ваною відсорто́ваним відсорто́ваними
місцевий на/у відсорто́ваному, відсорто́ванім на/у відсорто́ваній на/у відсорто́ваному, відсорто́ванім на/у відсорто́ваних