відсовуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відсо́вуватися, відсо́вуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відсо́вуймося, відсо́вуймось | |
| 2 особа | відсо́вуйся, відсо́вуйсь | відсо́вуйтеся, відсо́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсо́вуватимуся, відсо́вуватимусь | відсо́вуватимемося, відсо́вуватимемось, відсо́вуватимемся |
| 2 особа | відсо́вуватимешся | відсо́вуватиметеся, відсо́вуватиметесь |
| 3 особа | відсо́вуватиметься | відсо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсо́вуюся, відсо́вуюсь | відсо́вуємося, відсо́вуємось, відсо́вуємся |
| 2 особа | відсо́вуєшся | відсо́вуєтеся, відсо́вуєтесь |
| 3 особа | відсо́вується | відсо́вуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відсо́вуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відсо́вувався, відсо́вувавсь | відсо́вувалися, відсо́вувались |
| жін. р. | відсо́вувалася, відсо́вувалась | |
| сер. р. | відсо́вувалося, відсо́вувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відсо́вувавшись | ||