відслухати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відслу́хати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відслу́хаймо | |
| 2 особа | відслу́хай | відслу́хайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відслу́хатиму | відслу́хатимемо, відслу́хатимем |
| 2 особа | відслу́хатимеш | відслу́хатимете |
| 3 особа | відслу́хатиме | відслу́хатимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відслу́хаю | відслу́хаємо, відслу́хаєм |
| 2 особа | відслу́хаєш | відслу́хаєте |
| 3 особа | відслу́хає | відслу́хають |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відслу́хаючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відслу́хав | відслу́хали |
| жін. р. | відслу́хала | |
| сер. р. | відслу́хало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відслу́хавши | ||