-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсло́нювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відсло́нюймо
2 особа відсло́нюй відсло́нюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відсло́нюватиму відсло́нюватимемо, відсло́нюватимем
2 особа відсло́нюватимеш відсло́нюватимете
3 особа відсло́нюватиме відсло́нюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відсло́нюю відсло́нюємо, відсло́нюєм
2 особа відсло́нюєш відсло́нюєте
3 особа відсло́нює відсло́нюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відсло́нюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відсло́нював відсло́нювали
жін. р. відсло́нювала
сер. р. відсло́нювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відсло́нюваний
Безособова форма
відсло́нювано
Дієприслівник
відсло́нювавши

Словник синонімів

ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. - Док.: відкри́ти, розкри́ти, відслони́ти, відтули́ти, розтули́ти, розхили́ти, оголи́ти. Вітаючись, він ґречно.. підняв фетровий капелюх, відкриваючи сиву лев’ячу шевелюру (О. Гончар); Накриває [Гонта] Червоною китайкою Голови козачі. Розкрив, ще раз подивився... (Т. Шевченко); Його довгим волоссям бавився вітер, відслонюючи високе чоло (В. Гжицький); Орися несміливо відтулила обличчя (Б. Грінченко); Доротті.. підійшла до вікна й розтулила важку гардину (І. Ле); Розхиляє у нього на грудях халата, а там чотири медалі й орден (І. Муратов); Конвоїри стягли з полоненого червоноармійця одяг, оголивши спину (П. Автомонов).