ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. - Док.: відкри́ти, розкри́ти, відслони́ти, відтули́ти, розтули́ти, розхили́ти, оголи́ти. Вітаючись, він ґречно.. підняв фетровий капелюх, відкриваючи сиву лев’ячу шевелюру (О. Гончар); Накриває [Гонта] Червоною китайкою Голови козачі. Розкрив, ще раз подивився... (Т. Шевченко); Його довгим волоссям бавився вітер, відслонюючи високе чоло (В. Гжицький); Орися несміливо відтулила обличчя (Б. Грінченко); Доротті.. підійшла до вікна й розтулила важку гардину (І. Ле); Розхиляє у нього на грудях халата, а там чотири медалі й орден (І. Муратов); Конвоїри стягли з полоненого червоноармійця одяг, оголивши спину (П. Автомонов).

ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. - Док.: відкри́ти, розкри́ти, відслони́ти, відтули́ти, розтули́ти, розхили́ти, оголи́ти. Вітаючись, він ґречно.. підняв фетровий капелюх, відкриваючи сиву лев’ячу шевелюру (О. Гончар); Накриває [Гонта] Червоною китайкою Голови козачі. Розкрив, ще раз подивився... (Т. Шевченко); Його довгим волоссям бавився вітер, відслонюючи високе чоло (В. Гжицький); Орися несміливо відтулила обличчя (Б. Грінченко); Доротті.. підійшла до вікна й розтулила важку гардину (І. Ле); Розхиляє у нього на грудях халата, а там чотири медалі й орден (І. Муратов); Конвоїри стягли з полоненого червоноармійця одяг, оголивши спину (П. Автомонов).