-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відско́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відско́чмо
2 особа відско́ч відско́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відско́чу відско́чимо, відско́чим
2 особа відско́чиш відско́чите
3 особа відско́чить відско́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відско́чив відско́чили
жін.р. відско́чила
сер.р. відско́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відско́чивши

Словник синонімів

ВІДСКА́КУВАТИ (ударяючись об що-небудь, падати в протилежному напрямі, вбік; відриваючись, різко падати), ВІДЛІТА́ТИ. - Док.: відско́чити, відлеті́ти. Крем’яхи стукались об стінки ступки, відскакували, розколювалися (О. Донченко); Від залізної шматини відскакують іскри, вона розтягається в довжину, тоншає (А. Хижняк); Земля була мерзла й тверда, як бетон. Відбиті грудочки відлітали з фуркотом, як уламки гранати (Григорій Тютюнник).
ВІДСКО́ЧИТИ (стрибком або кількома стрибками віддалитися від кого-, чого-небудь), ВІДПЛИГНУ́ТИ, ВІДСТРИБНУ́ТИ, ВІДСАХНУ́ТИСЯ, ВІДХОПИ́ТИСЯдіал. - Недок.: відска́кувати, відпли́гувати, відса́хуватися. Біля сіней Тимко виривається [від Прокопа] і відскакує вбік (Григорій Тютюнник); Остап так і одплигнув (М. Коцюбинський); Зінько.. встиг ухопитися за коляку, що здоровий чоловік уже піднімав удруге. Вирвав коляку і відстрибнув набік (Б. Грінченко); - Я укусив його. - Потім ви одсахнулися, і він вас ударив ножем (Ю. Яновський); Не встиг він одхопитись, як на порозі показалася Загнибідиха, бліда, розпатлана (Панас Мирний).

Словник фразеологізмів

оди́н від о́дного недале́ко відбі́гли (відско́чили, відбі́г і т. ін.), ірон. Невелика різниця між ким-небудь у чомусь; схожі чимсь, однакові. Вони один від одного недалеко відбігли.