відскоблити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відскобли́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відскоблі́мо, відскоблі́м
2 особа відскобли́ відскоблі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відскоблю́ відскоблимо́, відскобли́м
2 особа відскобли́ш відскоблите́
3 особа відскобли́ть відскобля́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відскобли́в відскобли́ли
жін.р. відскобли́ла
сер.р. відскобли́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відско́блений
Безособова форма
відско́блено
Дієприслівник
відскобли́вши