відсиджений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відси́джений відси́джена відси́джене відси́джені
родовий відси́дженого відси́дженої відси́дженого відси́джених
давальний відси́дженому відси́дженій відси́дженому відси́дженим
знахідний відси́джений відси́джену відси́джене відси́джені
орудний відси́дженим відси́дженою відси́дженим відси́дженими
місцевий на/у відси́дженому, відси́дженім на/у відси́дженій на/у відси́дженому, відси́дженім на/у відси́джених
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відси́джений відси́джена відси́джене відси́джені
родовий відси́дженого відси́дженої відси́дженого відси́джених
давальний відси́дженому відси́дженій відси́дженому відси́дженим
знахідний відси́джений відси́джену відси́джене відси́джені
орудний відси́дженим відси́дженою відси́дженим відси́дженими
місцевий на/у відси́дженому, відси́дженім на/у відси́дженій на/у відси́дженому, відси́дженім на/у відси́джених