відсиджений 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відси́джений | відси́джена | відси́джене | відси́джені |
родовий | відси́дженого | відси́дженої | відси́дженого | відси́джених |
давальний | відси́дженому | відси́дженій | відси́дженому | відси́дженим |
знахідний | відси́джений | відси́джену | відси́джене | відси́джені |
орудний | відси́дженим | відси́дженою | відси́дженим | відси́дженими |
місцевий | на/у відси́дженому, відси́дженім | на/у відси́дженій | на/у відси́дженому, відси́дженім | на/у відси́джених |
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відси́джений | відси́джена | відси́джене | відси́джені |
родовий | відси́дженого | відси́дженої | відси́дженого | відси́джених |
давальний | відси́дженому | відси́дженій | відси́дженому | відси́дженим |
знахідний | відси́джений | відси́джену | відси́джене | відси́джені |
орудний | відси́дженим | відси́дженою | відси́дженим | відси́дженими |
місцевий | на/у відси́дженому, відси́дженім | на/у відси́дженій | на/у відси́дженому, відси́дженім | на/у відси́джених |