відсердитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відсе́рдитися, відсе́рдитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відсе́рдьмося, відсе́рдьмось | |
| 2 особа | відсе́рдься | відсе́рдьтеся, відсе́рдьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсе́рджуся, відсе́рджусь | відсе́рдимося, відсе́рдимось, відсе́рдимся |
| 2 особа | відсе́рдишся | відсе́рдитеся, відсе́рдитесь |
| 3 особа | відсе́рдиться | відсе́рдяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відсе́рдився, відсе́рдивсь | відсе́рдилися, відсе́рдились |
| жін.р. | відсе́рдилася, відсе́рдилась | |
| сер.р. | відсе́рдилося, відсе́рдилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відсе́рдившись | ||