-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсе́рдитися, відсе́рдитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відсе́рдьмося, відсе́рдьмось
2 особа відсе́рдься відсе́рдьтеся, відсе́рдьтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відсе́рджуся, відсе́рджусь відсе́рдимося, відсе́рдимось, відсе́рдимся
2 особа відсе́рдишся відсе́рдитеся, відсе́рдитесь
3 особа відсе́рдиться відсе́рдяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відсе́рдився, відсе́рдивсь відсе́рдилися, відсе́рдились
жін.р. відсе́рдилася, відсе́рдилась
сер.р. відсе́рдилося, відсе́рдилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відсе́рдившись

Словник синонімів

ПЕРЕСЕ́РДИТИСЯ (перестати сердитися), ПЕРЕГНІ́ВАТИСЯ, ВІДСЕ́РДИТИСЯ. Старицький, здається, розсердився на мене; ну та пересердиться (Леся Українка); - Ти ще гніваєшся? - Вдовиченко примирливо покліпує віями.. - Та ні, перегнівався (М. Стельмах); Грицько вже відсердився трохи: він звичайно скоро прохолоняв (Б. Грінченко).