відселятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відселя́тися, відселя́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відселя́ймося, відселя́ймось | |
2 особа | відселя́йся, відселя́йсь | відселя́йтеся, відселя́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відселя́тимуся, відселя́тимусь | відселя́тимемося, відселя́тимемось, відселя́тимемся |
2 особа | відселя́тимешся | відселя́тиметеся, відселя́тиметесь |
3 особа | відселя́тиметься | відселя́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відселя́юся, відселя́юсь | відселя́ємося, відселя́ємось, відселя́ємся |
2 особа | відселя́єшся | відселя́єтеся, відселя́єтесь |
3 особа | відселя́ється | відселя́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відселя́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відселя́вся, відселя́всь | відселя́лися, відселя́лись |
жін. р. | відселя́лася, відселя́лась | |
сер. р. | відселя́лося, відселя́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відселя́вшись |