відселятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відселя́тися, відселя́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відселя́ймося, відселя́ймось | |
| 2 особа | відселя́йся, відселя́йсь | відселя́йтеся, відселя́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відселя́тимуся, відселя́тимусь | відселя́тимемося, відселя́тимемось, відселя́тимемся |
| 2 особа | відселя́тимешся | відселя́тиметеся, відселя́тиметесь |
| 3 особа | відселя́тиметься | відселя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відселя́юся, відселя́юсь | відселя́ємося, відселя́ємось, відселя́ємся |
| 2 особа | відселя́єшся | відселя́єтеся, відселя́єтесь |
| 3 особа | відселя́ється | відселя́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відселя́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відселя́вся, відселя́всь | відселя́лися, відселя́лись |
| жін. р. | відселя́лася, відселя́лась | |
| сер. р. | відселя́лося, відселя́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відселя́вшись | ||