відселюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відсе́люватися, відсе́люватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відсе́люймося, відсе́люймось | |
| 2 особа | відсе́люйся, відсе́люйсь | відсе́люйтеся, відсе́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсе́люватимуся, відсе́люватимусь | відсе́люватимемося, відсе́люватимемось, відсе́люватимемся |
| 2 особа | відсе́люватимешся | відсе́люватиметеся, відсе́люватиметесь |
| 3 особа | відсе́люватиметься | відсе́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсе́лююся, відсе́лююсь | відсе́люємося, відсе́люємось, відсе́люємся |
| 2 особа | відсе́люєшся | відсе́люєтеся, відсе́люєтесь |
| 3 особа | відсе́люється | відсе́люються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відсе́люючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відсе́лювався, відсе́лювавсь | відсе́лювалися, відсе́лювались |
| жін. р. | відсе́лювалася, відсе́лювалась | |
| сер. р. | відсе́лювалося, відсе́лювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відсе́лювавшись | ||