відселюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсе́люватися, відсе́люватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відсе́люймося, відсе́люймось
2 особа відсе́люйся, відсе́люйсь відсе́люйтеся, відсе́люйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відсе́люватимуся, відсе́люватимусь відсе́люватимемося, відсе́люватимемось, відсе́люватимемся
2 особа відсе́люватимешся відсе́люватиметеся, відсе́люватиметесь
3 особа відсе́люватиметься відсе́люватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відсе́лююся, відсе́лююсь відсе́люємося, відсе́люємось, відсе́люємся
2 особа відсе́люєшся відсе́люєтеся, відсе́люєтесь
3 особа відсе́люється відсе́люються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відсе́люючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відсе́лювався, відсе́лювавсь відсе́лювалися, відсе́лювались
жін. р. відсе́лювалася, відсе́лювалась
сер. р. відсе́лювалося, відсе́лювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відсе́лювавшись