відселюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відсе́люваний відсе́лювана відсе́люване відсе́лювані
родовий відсе́люваного відсе́люваної відсе́люваного відсе́люваних
давальний відсе́люваному відсе́люваній відсе́люваному відсе́люваним
знахідний відсе́люваний, відсе́люваного відсе́лювану відсе́люване відсе́лювані, відсе́люваних
орудний відсе́люваним відсе́люваною відсе́люваним відсе́люваними
місцевий на/у відсе́люваному, відсе́люванім на/у відсе́люваній на/у відсе́люваному, відсе́люванім на/у відсе́люваних