відселитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсели́тися, відсели́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відселі́мося, відселі́мось, відселі́мся
2 особа відсели́ся, відсели́сь відселі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відселю́ся, відселю́сь відселимо́ся, відселимо́сь, відсели́мся
2 особа відсели́шся відселите́ся, відселите́сь
3 особа відсели́ться відселя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відсели́вся, відсели́всь відсели́лися, відсели́лись
жін.р. відсели́лася, відсели́лась
сер.р. відсели́лося, відсели́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відсели́вшись