відселитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відсели́тися, відсели́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відселі́мося, відселі́мось, відселі́мся | |
| 2 особа | відсели́ся, відсели́сь | відселі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відселю́ся, відселю́сь | відселимо́ся, відселимо́сь, відсели́мся |
| 2 особа | відсели́шся | відселите́ся, відселите́сь |
| 3 особа | відсели́ться | відселя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відсели́вся, відсели́всь | відсели́лися, відсели́лись |
| жін.р. | відсели́лася, відсели́лась | |
| сер.р. | відсели́лося, відсели́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відсели́вшись | ||