-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсели́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відселі́мо, відселі́м
2 особа відсели́ відселі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відселю́ відсе́лимо, відсе́лим
2 особа відсе́лиш відсе́лите
3 особа відсе́лить відсе́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відсели́в відсели́ли
жін.р. відсели́ла
сер.р. відсели́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відсе́лений
Безособова форма
відсе́лено
Дієприслівник
відсели́вши

Словник синонімів

ПЕРЕВО́ДИТИ (змінювати місце розташування когось, чогось), ПЕРЕМІЩА́ТИ[ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ], ПЕРЕБАЗО́ВУВАТИ (на нову базу); ВІДВО́ДИТИ (про військові частини - на нову позицію, в тил тощо); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев. про худобу - женучи); ПЕРЕСЕЛЯ́ТИ (в інше місце проживання); ВІДСЕЛЯ́ТИ[ВІДСЕ́ЛЮВАТИ] (в інше місце проживання, відділивши від тих, з ким він спільно проживав). - Док.: перевести́, перемісти́ти, перебазува́ти, відвести́, перегна́ти, пересели́ти, відсели́ти. Після комісії хлопців, уже пострижених, .. перевели в лівий закуток двора (Григорій Тютюнник); Відпустивши певну кількість визволених в таборах радянських громадян, американське командування решту стало затримувати, перемістило їх у нові табори (Н. Рибак); Перебазувати підприємство; Дмитро швидко відводить на південний захід свою групу (М. Стельмах); - Завтра переганяйте корів на Грузьку (Григорій Тютюнник); - Ось переселимо ваш хутір у село (Григорій Тютюнник); - Я вас одселю звідсіль геть, отуди над став! - репетувала Онися (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. вести́.