-1-
множинний іменник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний   відсебе́ньки
родовий   відсебе́ньок
давальний   відсебе́нькам
знахідний   відсебе́ньки
орудний   відсебе́ньками
місцевий   на/у відсебе́ньках
кличний   відсебе́ньки

Словник фразеологізмів

відсебе́ньки пра́вити, фам. Самовільно чинити щось, поводитися на власний розсуд, доводити щось своє, особливе. — Що ви там одсебеньки правите? — весело прощебетала Жабі до Михайла.— Це не відсебеньки, а життя,— відповів він і спроквола пішов стежкою в напрямку села (Олесь Досвітній).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний   відсебе́ньки
родовий   відсебе́ньок
давальний   відсебе́нькам
знахідний   відсебе́ньки
орудний   відсебе́ньками
місцевий   на/у відсебе́ньках
кличний   відсебе́ньки

Словник фразеологізмів

відсебе́ньки пра́вити, фам. Самовільно чинити щось, поводитися на власний розсуд, доводити щось своє, особливе. — Що ви там одсебеньки правите? — весело прощебетала Жабі до Михайла.— Це не відсебеньки, а життя,— відповів він і спроквола пішов стежкою в напрямку села (Олесь Досвітній).