ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИСЯ (давати зображення на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДСВІ́ЧУВАТИСЯ, ВІДОБРАЖА́ТИСЯв чому,ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯв чому,ВІДКИДА́ТИСЯрозм. - Док.: віддзерка́литися, відби́тися, відобрази́тися, відки́нутися. Чітко віддзеркалюються в ясних водах затону округлі шатра білих акацій (О. Гончар); Гірлянди мостових ліхтарів вигнутим ланцюгом відбивались на чорній поверхні ріки (Л. Дмитерко); В калюжах відсвічувалося західне небо (П. Тичина); Частенько зазирала [мельникова дочка] у воду, де відкидалося її личенько смугляве (Марко Вовчок).

ВІДСВІ́ЧУВАТИчим (мати додатковий відтінок кольору при основному), ВІДЛИВА́ТИ, ВІДЛИ́СКУВАТИ, ВІДСВІ́ЧУВАТИСЯрідше.Затока відсвічувала фіолетовими плямами (О. Донченко); Сірі очі під довгими чорними віями відливали голубизною (В. Земляк); Пухнасті сніги одсвічувались рожевими і малиновими бризками зорі (М. Стельмах).