-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсві́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відсві́чуватиме відсві́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відсві́чує відсві́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відсві́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відсві́чував відсві́чували
жін. р. відсві́чувала
сер. р. відсві́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відсві́чувавши

Словник синонімів

ВІДБИВА́ТИщо (відкидати в зворотному напрямку проміння, світло, колір), ВІДСВІ́ЧУВАТИчим і без додатка,ВІДДАВА́ТИщо і без додатка. - Док.: відби́ти, відсвіти́ти, відда́ти. Основним джерелом наших відомостей про космічні тіла є електромагнітні хвилі, які випромінюють або відбивають ці тіла (з журналу); У печі палає.. Одсвічують весело білі стіни (Марко Вовчок); На захід сонця - зелене небо: луки віддають свої соковиті барви (К. Гордієнко).
ВІДБЛИ́СКУВАТИ (давати відблиск),ВІДЛИ́СКУВАТИ, ВІДСВІ́ЧУВАТИ. В проталинах місцями небом відблискувала вода (І. Чендей); Відлискували під місяцем великі плеса верхніх ставків (Ю. Смолич); По долині текли спокійні ріки, що відсвічували голубизною неба (С. Скляренко). - Пор. 1. бли́скати.
ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИ (давати зображення предмета на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИ, ВІДСВІ́ЧУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИрідше,ВІДОБРА́ЖУВАТИрідше. - Док.: віддзерка́лити, відби́ти, відсвіти́ти, відобра́зити. Під горою, віддзеркалюючи небо, застигла річка (С. Журахович); Маленький потічок не може ще в собі відбити всіх людей, що до нього приходять, не може відсвітити захмареного неба над собою (П. Тичина).
ВІДСВІ́ЧУВАТИчим (мати додатковий відтінок кольору при основному), ВІДЛИВА́ТИ, ВІДЛИ́СКУВАТИ, ВІДСВІ́ЧУВАТИСЯрідше.Затока відсвічувала фіолетовими плямами (О. Донченко); Сірі очі під довгими чорними віями відливали голубизною (В. Земляк); Пухнасті сніги одсвічувались рожевими і малиновими бризками зорі (М. Стельмах).