відсвічений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відсві́чений відсві́чена відсві́чене відсві́чені
родовий відсві́ченого відсві́ченої відсві́ченого відсві́чених
давальний відсві́ченому відсві́ченій відсві́ченому відсві́ченим
знахідний відсві́чений, відсві́ченого відсві́чену відсві́чене відсві́чені, відсві́чених
орудний відсві́ченим відсві́ченою відсві́ченим відсві́ченими
місцевий на/у відсві́ченому, відсві́ченім на/у відсві́ченій на/у відсві́ченому, відсві́ченім на/у відсві́чених