-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсвіти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відсвіті́мо, відсвіті́м
2 особа відсвіти́ відсвіті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відсвічу́ відсві́тимо, відсві́тим
2 особа відсві́тиш відсві́тите
3 особа відсві́тить відсві́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відсвіти́в відсвіти́ли
жін.р. відсвіти́ла
сер.р. відсвіти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відсві́чений
Безособова форма
відсві́чено
Дієприслівник
відсвіти́вши

Словник синонімів

ВІДБИВА́ТИщо (відкидати в зворотному напрямку проміння, світло, колір), ВІДСВІ́ЧУВАТИчим і без додатка,ВІДДАВА́ТИщо і без додатка. - Док.: відби́ти, відсвіти́ти, відда́ти. Основним джерелом наших відомостей про космічні тіла є електромагнітні хвилі, які випромінюють або відбивають ці тіла (з журналу); У печі палає.. Одсвічують весело білі стіни (Марко Вовчок); На захід сонця - зелене небо: луки віддають свої соковиті барви (К. Гордієнко).
ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИ (давати зображення предмета на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИ, ВІДСВІ́ЧУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИрідше,ВІДОБРА́ЖУВАТИрідше. - Док.: віддзерка́лити, відби́ти, відсвіти́ти, відобра́зити. Під горою, віддзеркалюючи небо, застигла річка (С. Журахович); Маленький потічок не може ще в собі відбити всіх людей, що до нього приходять, не може відсвітити захмареного неба над собою (П. Тичина).