відсвітити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відсвіти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відсвіті́мо, відсвіті́м | |
| 2 особа | відсвіти́ | відсвіті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсвічу́ | відсві́тимо, відсві́тим |
| 2 особа | відсві́тиш | відсві́тите |
| 3 особа | відсві́тить | відсві́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відсвіти́в | відсвіти́ли |
| жін.р. | відсвіти́ла | |
| сер.р. | відсвіти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відсві́чений | ||
| Безособова форма | ||
| відсві́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| відсвіти́вши | ||