відсвіжений 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відсві́жений | відсві́жена | відсві́жене | відсві́жені |
| родовий | відсві́женого | відсві́женої | відсві́женого | відсві́жених |
| давальний | відсві́женому | відсві́женій | відсві́женому | відсві́женим |
| знахідний | відсві́жений, відсві́женого | відсві́жену | відсві́жене | відсві́жені, відсві́жених |
| орудний | відсві́женим | відсві́женою | відсві́женим | відсві́женими |
| місцевий | на/у відсві́женому, відсві́женім | на/у відсві́женій | на/у відсві́женому, відсві́женім | на/у відсві́жених |
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відсві́жений | відсві́жена | відсві́жене | відсві́жені |
| родовий | відсві́женого | відсві́женої | відсві́женого | відсві́жених |
| давальний | відсві́женому | відсві́женій | відсві́женому | відсві́женим |
| знахідний | відсві́жений, відсві́женого | відсві́жену | відсві́жене | відсві́жені, відсві́жених |
| орудний | відсві́женим | відсві́женою | відсві́женим | відсві́женими |
| місцевий | на/у відсві́женому, відсві́женім | на/у відсві́женій | на/у відсві́женому, відсві́женім | на/у відсві́жених |