-1-
іменник чоловічого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відріза́н відріза́ни
родовий відріза́на відріза́нів
давальний відріза́ну, відріза́нові відріза́нам
знахідний відріза́н відріза́ни
орудний відріза́ном відріза́нами
місцевий на/у відріза́ні на/у відріза́нах
кличний відріза́не* відріза́ни*

Словник синонімів

ОБРІ́З (гвинтівка з укороченим стволом і прикладом), ВІДРІ́З, ВІДРІЗА́Н[ОДРІЗА́Н]розм.,КУЦА́Крозм.,ОБРІЗА́Нрозм. рідше,УТИ́НОК[ВТИ́НОК]діал.По селах і хуторах темними осінніми ночами лунали постріли з обрізів (В. Гжицький); [Сироватка:] З рушниці тільки горобців добре бити. Відріз - той не зрадить... (І. Микитенко); Панський куркуль стріляв із одрізана вслід (М. Бажан); А нещодавно шумів ліс шумом зловісним, лякав куцаками, нагаями та бомбами бандитськими... (Остап Вишня); Знайшов під лавою пляшку гасу, ганчірку і, наквацювавши її, заходився біля обрізана (Г. Епік); Свій утинок він уже встиг віддати Степанові Кушніру (М. Стельмах). - Пор. рушни́ця.