ВІДРІ́З (кілька метрів тканини), ШМАТО́К, ШМАТ, КУСО́Крозм.; СУВІ́Й (який зберігають згорнутим у трубку); КУПО́Н (з наміченими лініями для розкрою). Витяг кілька пар.. білизни, два відрізи на шинелю (Григорій Тютюнник); Кайдашиха витягла з скрині чималий шматок полотна (І. Нечуй-Левицький); Мовби взяв хтось за чотири кінці величезний шмат небіленого полотна і вкрив ним розлогу долину (П. Колесник); - Витчеш сукна, - каже, - кусків зо два (А. Тесленко); На прилавку .. лежало кілька сувоїв квітчастої шовкової матерії (С. Добровольський); Раптом прибіг Глянцер і зразу ж спитав за непродані купони (П. Козланюк). - Пор. суві́й.

ОБРІ́З (гвинтівка з укороченим стволом і прикладом), ВІДРІ́З, ВІДРІЗА́Н[ОДРІЗА́Н]розм.,КУЦА́Крозм.,ОБРІЗА́Нрозм. рідше,УТИ́НОК[ВТИ́НОК]діал.По селах і хуторах темними осінніми ночами лунали постріли з обрізів (В. Гжицький); [Сироватка:] З рушниці тільки горобців добре бити. Відріз - той не зрадить... (І. Микитенко); Панський куркуль стріляв із одрізана вслід (М. Бажан); А нещодавно шумів ліс шумом зловісним, лякав куцаками, нагаями та бомбами бандитськими... (Остап Вишня); Знайшов під лавою пляшку гасу, ганчірку і, наквацювавши її, заходився біля обрізана (Г. Епік); Свій утинок він уже встиг віддати Степанові Кушніру (М. Стельмах). - Пор. рушни́ця.

СУВІ́Й (смуга полотна, паперу тощо, згорнена трубкою), РУЛО́Н, ЗГО́РТОК, ЗГО́РТКА, ПОСТА́В, ЗВІЙрозм.,ЗВИ́ТОКдіал.;ШТУ́КА (не початий сувій тканини, що надходить для продажу). Чорний згорток шкіри тьмяно блиснув у нього в руках (Григорій Тютюнник); - Лишень самого полотна зо п’ятдесят звоїв по смерті лишилося (В. Стефаник); Дівчатко заперечило головою, але дві грубі сльози упало на звиток паперу (Н. Кобринська); Прийшов мужик до крамниці, Сукно оглядає... Перекинув штук зо двадцять - Все не добирає... (С. Руданський). - Пор. 1. відрі́з.