відріжнятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(відрізнятися) [арх.]
Словник відмінків
| Інфінітив | відріжня́тися, відріжня́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відріжня́ймося, відріжня́ймось | |
| 2 особа | відріжня́йся, відріжня́йсь | відріжня́йтеся, відріжня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відріжня́тимуся, відріжня́тимусь | відріжня́тимемося, відріжня́тимемось, відріжня́тимемся |
| 2 особа | відріжня́тимешся | відріжня́тиметеся, відріжня́тиметесь |
| 3 особа | відріжня́тиметься | відріжня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відріжня́юся, відріжня́юсь | відріжня́ємося, відріжня́ємось, відріжня́ємся |
| 2 особа | відріжня́єшся | відріжня́єтеся, відріжня́єтесь |
| 3 особа | відріжня́ється | відріжня́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відріжня́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відріжня́вся, відріжня́всь | відріжня́лися, відріжня́лись |
| жін. р. | відріжня́лася, відріжня́лась | |
| сер. р. | відріжня́лося, відріжня́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відріжня́вшись | ||