відріжняти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(відрізняти) [арх.]
Словник відмінків
| Інфінітив | відріжня́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відріжня́ймо | |
| 2 особа | відріжня́й | відріжня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відріжня́тиму | відріжня́тимемо, відріжня́тимем |
| 2 особа | відріжня́тимеш | відріжня́тимете |
| 3 особа | відріжня́тиме | відріжня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відріжня́ю | відріжня́ємо, відріжня́єм |
| 2 особа | відріжня́єш | відріжня́єте |
| 3 особа | відріжня́є | відріжня́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відріжня́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відріжня́в | відріжня́ли |
| жін. р. | відріжня́ла | |
| сер. р. | відріжня́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відріжня́вши | ||