-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив відрятува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відряту́ймо
2 особа відряту́й відряту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відряту́ю відряту́ємо, відряту́єм
2 особа відряту́єш відряту́єте
3 особа відряту́є відряту́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відрятува́в відрятува́ли
жін.р. відрятува́ла
сер.р. відрятува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відрятува́вши

Словник синонімів

РЯТУВА́ТИ (діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого-, чого-небудь), ВИРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ[УРЯТО́ВУВАТИ], ВБЕРІГА́ТИ[УБЕРІГА́ТИ], УКРИВА́ТИ[ВКРИВА́ТИ], ЗАРЯТО́ВУВАТИрозм.,СПАСА́ТИрозм.,ОБРЯТО́ВУВАТИзаст. - Док.: ви́рятувати, врятува́ти[урятува́ти], порятува́ти, відрятува́ти, вберегти́[уберегти́], укри́ти[вкри́ти], зарятува́ти, спасти́, обрятува́ти. - Моя розповідь.. буде розповіддю про те, як я тонув і як мене рятували (Ю. Яновський); [Яків:] Мене двічі з петлі вирятовували (М. Кропивницький); Командир думає пекучу думку: як повідомити своїх, як урятувати загін? (О. Донченко); А як ти вбережеш отару від лютої вовчої зграї? (О. Донченко); - Хто укрив людей від муки, Де той сміливий богатир? (П. Воронько); Дай нам силу - вирвать руки Із обіймів їх [кайданів] цупких, Зарятуй від скону-муки, Тхни огнем надій палких (П. Грабовський); В Збараж збіглись із сіл та містечок польські шляхтичі,.. спасаючи своє життя од загонів Кривоноса (І. Нечуй-Левицький); Її обрятували парубки та дівчата, вибігши на її крик та погасивши пожежу (Б. Грінченко).

Словник відмінків

Інфінітив відрятува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відряту́ймо
2 особа відряту́й відряту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відряту́ю відряту́ємо, відряту́єм
2 особа відряту́єш відряту́єте
3 особа відряту́є відряту́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відрятува́в відрятува́ли
жін.р. відрятува́ла
сер.р. відрятува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відрятува́вши

Словник синонімів

РЯТУВА́ТИ (діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого-, чого-небудь), ВИРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ[УРЯТО́ВУВАТИ], ВБЕРІГА́ТИ[УБЕРІГА́ТИ], УКРИВА́ТИ[ВКРИВА́ТИ], ЗАРЯТО́ВУВАТИрозм.,СПАСА́ТИрозм.,ОБРЯТО́ВУВАТИзаст. - Док.: ви́рятувати, врятува́ти[урятува́ти], порятува́ти, відрятува́ти, вберегти́[уберегти́], укри́ти[вкри́ти], зарятува́ти, спасти́, обрятува́ти. - Моя розповідь.. буде розповіддю про те, як я тонув і як мене рятували (Ю. Яновський); [Яків:] Мене двічі з петлі вирятовували (М. Кропивницький); Командир думає пекучу думку: як повідомити своїх, як урятувати загін? (О. Донченко); А як ти вбережеш отару від лютої вовчої зграї? (О. Донченко); - Хто укрив людей від муки, Де той сміливий богатир? (П. Воронько); Дай нам силу - вирвать руки Із обіймів їх [кайданів] цупких, Зарятуй від скону-муки, Тхни огнем надій палких (П. Грабовський); В Збараж збіглись із сіл та містечок польські шляхтичі,.. спасаючи своє життя од загонів Кривоноса (І. Нечуй-Левицький); Її обрятували парубки та дівчата, вибігши на її крик та погасивши пожежу (Б. Грінченко).