відрядитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відряди́тися, відряди́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відряді́мося, відряді́мось, відряді́мся
2 особа відряди́ся, відряди́сь відряді́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відряджу́ся, відряджу́сь відря́димося, відря́димось, відря́димся
2 особа відря́дишся відря́дитеся, відря́дитесь
3 особа відря́диться відря́дяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відряди́вся, відряди́всь відряди́лися, відряди́лись
жін.р. відряди́лася, відряди́лась
сер.р. відряди́лося, відряди́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відряди́вшись