відрядитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відряди́тися, відряди́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відряді́мося, відряді́мось, відряді́мся | |
| 2 особа | відряди́ся, відряди́сь | відряді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відряджу́ся, відряджу́сь | відря́димося, відря́димось, відря́димся |
| 2 особа | відря́дишся | відря́дитеся, відря́дитесь |
| 3 особа | відря́диться | відря́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відряди́вся, відряди́всь | відряди́лися, відряди́лись |
| жін.р. | відряди́лася, відряди́лась | |
| сер.р. | відряди́лося, відряди́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відряди́вшись | ||