відряджений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відря́джений відря́джена відря́джене відря́джені
родовий відря́дженого відря́дженої відря́дженого відря́джених
давальний відря́дженому відря́дженій відря́дженому відря́дженим
знахідний відря́джений, відря́дженого відря́джену відря́джене відря́джені, відря́джених
орудний відря́дженим відря́дженою відря́дженим відря́дженими
місцевий на/у відря́дженому, відря́дженім на/у відря́дженій на/у відря́дженому, відря́дженім на/у відря́джених