відряджатися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відряджа́тися, відряджа́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відряджа́ймося, відряджа́ймось | |
| 2 особа | відряджа́йся, відряджа́йсь | відряджа́йтеся, відряджа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відряджа́тимуся, відряджа́тимусь | відряджа́тимемося, відряджа́тимемось, відряджа́тимемся |
| 2 особа | відряджа́тимешся | відряджа́тиметеся, відряджа́тиметесь |
| 3 особа | відряджа́тиметься | відряджа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відряджа́юся, відряджа́юсь | відряджа́ємося, відряджа́ємось, відряджа́ємся |
| 2 особа | відряджа́єшся | відряджа́єтеся, відряджа́єтесь |
| 3 особа | відряджа́ється | відряджа́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відряджа́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відряджа́вся, відряджа́всь | відряджа́лися, відряджа́лись |
| жін. р. | відряджа́лася, відряджа́лась | |
| сер. р. | відряджа́лося, відряджа́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відряджа́вшись | ||