-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відряджа́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відряджа́ймо |
| 2 особа | відряджа́й | відряджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відряджа́тиму | відряджа́тимемо, відряджа́тимем |
| 2 особа | відряджа́тимеш | відряджа́тимете |
| 3 особа | відряджа́тиме | відряджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відряджа́ю | відряджа́ємо, відряджа́єм |
| 2 особа | відряджа́єш | відряджа́єте |
| 3 особа | відряджа́є | відряджа́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| відряджа́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відряджа́в | відряджа́ли |
| жін. р. | відряджа́ла |
| сер. р. | відряджа́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| відряджа́вши |
Словник синонімів
ПОСИЛА́ТИ (давати доручення, наказувати чи радити комусь піти або поїхати кудись, до когось з певною метою), СЛА́ТИ, ВИСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ВІДРЯДЖА́ТИ, ВІДПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, ВІДДАВА́ТИ, НАРЯДЖА́ТИ, ГНА́ТИ розм., ГОНИ́ТИ розм., КИДА́ТИ розм.; ПІДСИЛА́ТИ (з таємною метою); ВИСТАВЛЯ́ТИ (також на бій чи змагання); КОМАНДИРУВА́ТИ рідко (про офіційне відрядження); ДЕЛЕГУВА́ТИ (від якоїсь групи людей). - Док.: посла́ти, ви́слати, надісла́ти, відряди́ти, відпра́вити, напра́вити, відда́ти, наряди́ти, погна́ти, ки́нути, підісла́ти, ви́ставити, командирува́ти, делегува́ти. Пильно стежив [батько] за Артемовою наукою .. Сам і посилав у школу, і дома роботою не завалював (А. Головко); - А що ж ти, може, думаєш брати її за себе? - Буду сватів слати в неділю (Марко Вовчок); Сторожує тут [на фермі] тітка Гаманка, часто замість себе вона висилає батька, діда Гордія (Ю. Мушкетик); - Іване Володимировичу, але ж це Наркомзем надсилає студентів до вас на практику (О. Довженко); Відрядили мене якось у тилові авіамайстерні (В. Минко); Обшукавши полоненого, ми відправляємо його до штабу дивізії (І. Багмут); - Прямо не знаю, чого вас оцей робітземліс направляє сюди? - здвигає плечима лісник (М. Стельмах); - О! о! А нащо ж ви радите оддати Гафійку в найми? (М. Коцюбинський); А вже щонайгірше було тим жонатим! Хоч розступися земля! І мати і жінка голосять, неначе на смерть наряджають (Леся Українка); Породіллям пани давали тільки три дні вольного часу на одужання, а четвертого дня вже гнали їх на панщину до легшої роботи (І. Нечуй-Левицький); Її гонили день у день на трудову повинність (В. Кучер); Прямо з ешелонів їх кидали в бій (О. Гончар); Тож посила [Еней] зробить умову, Як завтра виставляти рать (І. Котляревський); Навесні 1920 року Григор’єва командирували на Україну обстежити стан авіаційних заводів (з журналу); Їх делегували до коменданта станції вимагати негайної відправки ешелону (Д. Бедзик).
Словник відмінків
| Інфінітив | відряджа́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відряджа́ймо |
| 2 особа | відряджа́й | відряджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відряджа́тиму | відряджа́тимемо, відряджа́тимем |
| 2 особа | відряджа́тимеш | відряджа́тимете |
| 3 особа | відряджа́тиме | відряджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відряджа́ю | відряджа́ємо, відряджа́єм |
| 2 особа | відряджа́єш | відряджа́єте |
| 3 особа | відряджа́є | відряджа́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| відряджа́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відряджа́в | відряджа́ли |
| жін. р. | відряджа́ла |
| сер. р. | відряджа́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| відряджа́вши |
Словник синонімів
ПОСИЛА́ТИ (давати доручення, наказувати чи радити комусь піти або поїхати кудись, до когось з певною метою), СЛА́ТИ, ВИСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ВІДРЯДЖА́ТИ, ВІДПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, ВІДДАВА́ТИ, НАРЯДЖА́ТИ, ГНА́ТИ розм., ГОНИ́ТИ розм., КИДА́ТИ розм.; ПІДСИЛА́ТИ (з таємною метою); ВИСТАВЛЯ́ТИ (також на бій чи змагання); КОМАНДИРУВА́ТИ рідко (про офіційне відрядження); ДЕЛЕГУВА́ТИ (від якоїсь групи людей). - Док.: посла́ти, ви́слати, надісла́ти, відряди́ти, відпра́вити, напра́вити, відда́ти, наряди́ти, погна́ти, ки́нути, підісла́ти, ви́ставити, командирува́ти, делегува́ти. Пильно стежив [батько] за Артемовою наукою .. Сам і посилав у школу, і дома роботою не завалював (А. Головко); - А що ж ти, може, думаєш брати її за себе? - Буду сватів слати в неділю (Марко Вовчок); Сторожує тут [на фермі] тітка Гаманка, часто замість себе вона висилає батька, діда Гордія (Ю. Мушкетик); - Іване Володимировичу, але ж це Наркомзем надсилає студентів до вас на практику (О. Довженко); Відрядили мене якось у тилові авіамайстерні (В. Минко); Обшукавши полоненого, ми відправляємо його до штабу дивізії (І. Багмут); - Прямо не знаю, чого вас оцей робітземліс направляє сюди? - здвигає плечима лісник (М. Стельмах); - О! о! А нащо ж ви радите оддати Гафійку в найми? (М. Коцюбинський); А вже щонайгірше було тим жонатим! Хоч розступися земля! І мати і жінка голосять, неначе на смерть наряджають (Леся Українка); Породіллям пани давали тільки три дні вольного часу на одужання, а четвертого дня вже гнали їх на панщину до легшої роботи (І. Нечуй-Левицький); Її гонили день у день на трудову повинність (В. Кучер); Прямо з ешелонів їх кидали в бій (О. Гончар); Тож посила [Еней] зробить умову, Як завтра виставляти рать (І. Котляревський); Навесні 1920 року Григор’єва командирували на Україну обстежити стан авіаційних заводів (з журналу); Їх делегували до коменданта станції вимагати негайної відправки ешелону (Д. Бедзик).