відрух 1 значень

-1-
іменник чоловічого роду
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ві́друх ві́друхи
родовий ві́друху ві́друхів
давальний ві́друху, ві́друхові ві́друхам
знахідний ві́друх ві́друхи
орудний ві́друхом ві́друхами
місцевий на/у ві́друсі на/у ві́друхах
кличний ві́друху* ві́друхи*

Словник синонімів

РУХ (зміна положення тіла або його частини), ПО́РУХ, ЖЕСТ, РУ́ШЕННЯзаст.;ВІ́ДРУХ (про руку, ногу - перев. від себе). Остап скочив на берег, легким рухом закинув на плечі сакви й незабаром зник у чагарнику (М. Коцюбинський); Мов одним порухом зірвався він одразу з землі і глянув угору (Б. Грінченко); Похапцем [дівчина] оправила сукню, товсту косу звичним жестом закинула через плече (І. Ле); Його рушення, його хода - все було поважне (І. Нечуй-Левицький); - Я готов був кинутися [в прірву], коли б один відрух Вашої руки не був зупинив мене впору (І. Франко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ві́друх ві́друхи
родовий ві́друху ві́друхів
давальний ві́друху, ві́друхові ві́друхам
знахідний ві́друх ві́друхи
орудний ві́друхом ві́друхами
місцевий на/у ві́друсі на/у ві́друхах
кличний ві́друху* ві́друхи*

Словник синонімів

РУХ (зміна положення тіла або його частини), ПО́РУХ, ЖЕСТ, РУ́ШЕННЯзаст.;ВІ́ДРУХ (про руку, ногу - перев. від себе). Остап скочив на берег, легким рухом закинув на плечі сакви й незабаром зник у чагарнику (М. Коцюбинський); Мов одним порухом зірвався він одразу з землі і глянув угору (Б. Грінченко); Похапцем [дівчина] оправила сукню, товсту косу звичним жестом закинула через плече (І. Ле); Його рушення, його хода - все було поважне (І. Нечуй-Левицький); - Я готов був кинутися [в прірву], коли б один відрух Вашої руки не був зупинив мене впору (І. Франко).