відрубуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відру́буватися, відру́буватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відру́буватиметься | відру́буватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відру́бується | відру́буються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відру́буючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відру́бувався, відру́бувавсь | відру́бувалися, відру́бувались |
| жін. р. | відру́бувалася, відру́бувалась | |
| сер. р. | відру́бувалося, відру́бувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відру́бувавшись | ||