відрубний 2 значень

-1-
прикметник
(окремий, ізольований, уривчастий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відру́бний відру́бна відру́бне відру́бні
родовий відру́бного відру́бної відру́бного відру́бних
давальний відру́бному відру́бній відру́бному відру́бним
знахідний відру́бний відру́бну відру́бне відру́бні
орудний відру́бним відру́бною відру́бним відру́бними
місцевий на/у відру́бному, відру́бнім на/у відру́бній на/у відру́бному, відру́бнім на/у відру́бних

Словник синонімів

ВІДОКРЕ́МЛЕНИЙ (який діє, відбувається окремо від кого-, чого-небудь), ОКРЕ́МИЙ, ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, РОЗРІ́ЗНЕНИЙ, РОЗДІ́ЛЬНИЙ, ВІДРУ́БНИЙ. Люди [раннього давньокам’яного віку] бродили невеликими відокремленими групами (з підручника); Полк мав просуватися вперед окремими загонами й дрібними групами (О. Гончар); З дослідів на ізольованому серці відомо, що дотик зондом до внутрішньої оболонки серця викликає скорочення серця (з журналу); Стихійні, розрізнені виступи селян не могли досягти своєї мети (з науково-популярної літератури); Шафи для роздільного зберігання сировини.
ОКРЕ́МИЙ (який міститься окремо від інших; відділений чим-небудь від інших), ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, ОСІ́БНИЙрідше,ОПРІ́ЧНИЙзаст.,ОКРІ́МНИЙ[ОКРО́МНИЙ]діал.Кожній отарі відвели окремий випас, окремих чабанів і доярок (З. Тулуб); Забезпечити кожну сім’ю ізольованою квартирою (з газети); Він не має осібного робочого кабінету (Олена Пчілка); Мені чогось здавалось, що з опрічної кімнати от-от незабаром одчиняться двері (І. Нечуй-Левицький); Сиділа сім’я в одній окромній світлиці (І. Нечуй-Левицький).
УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ, РУ́БАНИЙ, ДИСКРЕ́ТНИЙ, ФРАГМЕНТА́РНИЙ (складений з окремих частин). Розповідь його була уривчаста. Раз по раз він замовкав і, завмерши, дивився в простір (М. Трублаїні); Вона [Катя] витисла лише кілька уривистих плутаних фраз (І. Волошин); Горло йому стиснула спазма, і він продовжував уриваним голосом: - Я... я... просто вбив би себе зараз за те, що не послухав вас тоді (І. Багмут); - Заспокойтесь, Надійко... Заспокойтесь, благаю вас, - зривистим голосом промовив Лебідь (Я. Баш); Промови не чути. Вона відривчастими шматками падає в натовп і запалює його (І. Кириленко); У хаті стало тихо-тихо, тільки.. чутно було скрип пера або одрубні вимови Пороха (Панас Мирний); Промова його лилась, як важке розтоплене залізо, не роблена, не книжна, а рвана, жвава й уривчаста (І. Нечуй-Левицький); Костецький продовжував говорити різко, короткими рубаними фразами (Л. Первомайський); Дискретний сюжет.
-2-
прикметник
(який відрубується)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відру́бний відру́бна відру́бне відру́бні
родовий відру́бного відру́бної відру́бного відру́бних
давальний відру́бному відру́бній відру́бному відру́бним
знахідний відру́бний відру́бну відру́бне відру́бні
орудний відру́бним відру́бною відру́бним відру́бними
місцевий на/у відру́бному, відру́бнім на/у відру́бній на/у відру́бному, відру́бнім на/у відру́бних

Словник синонімів

ВІДОКРЕ́МЛЕНИЙ (який діє, відбувається окремо від кого-, чого-небудь), ОКРЕ́МИЙ, ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, РОЗРІ́ЗНЕНИЙ, РОЗДІ́ЛЬНИЙ, ВІДРУ́БНИЙ. Люди [раннього давньокам’яного віку] бродили невеликими відокремленими групами (з підручника); Полк мав просуватися вперед окремими загонами й дрібними групами (О. Гончар); З дослідів на ізольованому серці відомо, що дотик зондом до внутрішньої оболонки серця викликає скорочення серця (з журналу); Стихійні, розрізнені виступи селян не могли досягти своєї мети (з науково-популярної літератури); Шафи для роздільного зберігання сировини.
ОКРЕ́МИЙ (який міститься окремо від інших; відділений чим-небудь від інших), ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, ОСІ́БНИЙрідше,ОПРІ́ЧНИЙзаст.,ОКРІ́МНИЙ[ОКРО́МНИЙ]діал.Кожній отарі відвели окремий випас, окремих чабанів і доярок (З. Тулуб); Забезпечити кожну сім’ю ізольованою квартирою (з газети); Він не має осібного робочого кабінету (Олена Пчілка); Мені чогось здавалось, що з опрічної кімнати от-от незабаром одчиняться двері (І. Нечуй-Левицький); Сиділа сім’я в одній окромній світлиці (І. Нечуй-Левицький).
УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ, РУ́БАНИЙ, ДИСКРЕ́ТНИЙ, ФРАГМЕНТА́РНИЙ (складений з окремих частин). Розповідь його була уривчаста. Раз по раз він замовкав і, завмерши, дивився в простір (М. Трублаїні); Вона [Катя] витисла лише кілька уривистих плутаних фраз (І. Волошин); Горло йому стиснула спазма, і він продовжував уриваним голосом: - Я... я... просто вбив би себе зараз за те, що не послухав вас тоді (І. Багмут); - Заспокойтесь, Надійко... Заспокойтесь, благаю вас, - зривистим голосом промовив Лебідь (Я. Баш); Промови не чути. Вона відривчастими шматками падає в натовп і запалює його (І. Кириленко); У хаті стало тихо-тихо, тільки.. чутно було скрип пера або одрубні вимови Пороха (Панас Мирний); Промова його лилась, як важке розтоплене залізо, не роблена, не книжна, а рвана, жвава й уривчаста (І. Нечуй-Левицький); Костецький продовжував говорити різко, короткими рубаними фразами (Л. Первомайський); Дискретний сюжет.

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відрубни́й відрубна́ відрубне́ відрубні́
родовий відрубно́го відрубно́ї відрубно́го відрубни́х
давальний відрубно́му відрубні́й відрубно́му відрубни́м
знахідний відрубни́й відрубну́ відрубне́ відрубні́
орудний відрубни́м відрубно́ю відрубни́м відрубни́ми
місцевий на/у відрубно́му, відрубні́м на/у відрубні́й на/у відрубно́му, відрубні́м на/у відрубни́х