ВІДОКРЕ́МЛЕНИЙ (який діє, відбувається окремо від кого-, чого-небудь), ОКРЕ́МИЙ, ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, РОЗРІ́ЗНЕНИЙ, РОЗДІ́ЛЬНИЙ, ВІДРУ́БНИЙ. Люди [раннього давньокам’яного віку] бродили невеликими відокремленими групами (з підручника); Полк мав просуватися вперед окремими загонами й дрібними групами (О. Гончар); З дослідів на ізольованому серці відомо, що дотик зондом до внутрішньої оболонки серця викликає скорочення серця (з журналу); Стихійні, розрізнені виступи селян не могли досягти своєї мети (з науково-популярної літератури); Шафи для роздільного зберігання сировини.

ОКРЕ́МИЙ (який міститься окремо від інших; відділений чим-небудь від інших), ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, ОСІ́БНИЙрідше,ОПРІ́ЧНИЙзаст.,ОКРІ́МНИЙ[ОКРО́МНИЙ]діал.Кожній отарі відвели окремий випас, окремих чабанів і доярок (З. Тулуб); Забезпечити кожну сім’ю ізольованою квартирою (з газети); Він не має осібного робочого кабінету (Олена Пчілка); Мені чогось здавалось, що з опрічної кімнати от-от незабаром одчиняться двері (І. Нечуй-Левицький); Сиділа сім’я в одній окромній світлиці (І. Нечуй-Левицький).

УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ, РУ́БАНИЙ, ДИСКРЕ́ТНИЙ, ФРАГМЕНТА́РНИЙ (складений з окремих частин). Розповідь його була уривчаста. Раз по раз він замовкав і, завмерши, дивився в простір (М. Трублаїні); Вона [Катя] витисла лише кілька уривистих плутаних фраз (І. Волошин); Горло йому стиснула спазма, і він продовжував уриваним голосом: - Я... я... просто вбив би себе зараз за те, що не послухав вас тоді (І. Багмут); - Заспокойтесь, Надійко... Заспокойтесь, благаю вас, - зривистим голосом промовив Лебідь (Я. Баш); Промови не чути. Вона відривчастими шматками падає в натовп і запалює його (І. Кириленко); У хаті стало тихо-тихо, тільки.. чутно було скрип пера або одрубні вимови Пороха (Панас Мирний); Промова його лилась, як важке розтоплене залізо, не роблена, не книжна, а рвана, жвава й уривчаста (І. Нечуй-Левицький); Костецький продовжував говорити різко, короткими рубаними фразами (Л. Первомайський); Дискретний сюжет.

ВІДОКРЕ́МЛЕНИЙ (який діє, відбувається окремо від кого-, чого-небудь), ОКРЕ́МИЙ, ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, РОЗРІ́ЗНЕНИЙ, РОЗДІ́ЛЬНИЙ, ВІДРУ́БНИЙ. Люди [раннього давньокам’яного віку] бродили невеликими відокремленими групами (з підручника); Полк мав просуватися вперед окремими загонами й дрібними групами (О. Гончар); З дослідів на ізольованому серці відомо, що дотик зондом до внутрішньої оболонки серця викликає скорочення серця (з журналу); Стихійні, розрізнені виступи селян не могли досягти своєї мети (з науково-популярної літератури); Шафи для роздільного зберігання сировини.

ОКРЕ́МИЙ (який міститься окремо від інших; відділений чим-небудь від інших), ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, ОСІ́БНИЙрідше,ОПРІ́ЧНИЙзаст.,ОКРІ́МНИЙ[ОКРО́МНИЙ]діал.Кожній отарі відвели окремий випас, окремих чабанів і доярок (З. Тулуб); Забезпечити кожну сім’ю ізольованою квартирою (з газети); Він не має осібного робочого кабінету (Олена Пчілка); Мені чогось здавалось, що з опрічної кімнати от-от незабаром одчиняться двері (І. Нечуй-Левицький); Сиділа сім’я в одній окромній світлиці (І. Нечуй-Левицький).

УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ, РУ́БАНИЙ, ДИСКРЕ́ТНИЙ, ФРАГМЕНТА́РНИЙ (складений з окремих частин). Розповідь його була уривчаста. Раз по раз він замовкав і, завмерши, дивився в простір (М. Трублаїні); Вона [Катя] витисла лише кілька уривистих плутаних фраз (І. Волошин); Горло йому стиснула спазма, і він продовжував уриваним голосом: - Я... я... просто вбив би себе зараз за те, що не послухав вас тоді (І. Багмут); - Заспокойтесь, Надійко... Заспокойтесь, благаю вас, - зривистим голосом промовив Лебідь (Я. Баш); Промови не чути. Вона відривчастими шматками падає в натовп і запалює його (І. Кириленко); У хаті стало тихо-тихо, тільки.. чутно було скрип пера або одрубні вимови Пороха (Панас Мирний); Промова його лилась, як важке розтоплене залізо, не роблена, не книжна, а рвана, жвава й уривчаста (І. Нечуй-Левицький); Костецький продовжував говорити різко, короткими рубаними фразами (Л. Первомайський); Дискретний сюжет.