-1-
іменник чоловічого роду
(відрубування)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відру́б  
родовий відру́бу  
давальний відру́бу, відру́бові  
знахідний відру́б  
орудний відру́бом  
місцевий на/у відру́бі, по відру́бу  
кличний відру́бе*  

Словник фразеологізмів

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)] кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич).

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)] кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич).

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)] кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич).

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)] кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич).

з відру́бу. Не роздумуючи, не вагаючись; рішуче. — Я більше не можу. Не можу! Ти розумієш? Треба ж колись зважитись. Треба починати. То краще отако, з одрубу. Та й це буде легше (Ю. Мушкетик).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відру́б  
родовий відру́бу  
давальний відру́бу, відру́бові  
знахідний відру́б  
орудний відру́бом  
місцевий на/у відру́бі, по відру́бу  
кличний відру́бе*  

Словник фразеологізмів

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)] кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич).

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)] кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич).

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)] кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич).

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)] кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич).

з відру́бу. Не роздумуючи, не вагаючись; рішуче. — Я більше не можу. Не можу! Ти розумієш? Треба ж колись зважитись. Треба починати. То краще отако, з одрубу. Та й це буде легше (Ю. Мушкетик).

-2-
іменник чоловічого роду
(переріз дерева; ділянка землі)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відру́б  
родовий відру́бу  
давальний відру́бу, відру́бові  
знахідний відру́б  
орудний відру́бом  
місцевий на/у відру́бі, по відру́бу  
кличний відру́бе*  

Словник фразеологізмів

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)] кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич).

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)] кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич).

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)] кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич).

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)] кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич).

з відру́бу. Не роздумуючи, не вагаючись; рішуче. — Я більше не можу. Не можу! Ти розумієш? Треба ж колись зважитись. Треба починати. То краще отако, з одрубу. Та й це буде легше (Ю. Мушкетик).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відру́б  
родовий відру́бу  
давальний відру́бу, відру́бові  
знахідний відру́б  
орудний відру́бом  
місцевий на/у відру́бі, по відру́бу  
кличний відру́бе*  

Словник фразеологізмів

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)] кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич).

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)] кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич).

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)] кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич).

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)] кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич).

з відру́бу. Не роздумуючи, не вагаючись; рішуче. — Я більше не можу. Не можу! Ти розумієш? Треба ж колись зважитись. Треба починати. То краще отако, з одрубу. Та й це буде легше (Ю. Мушкетик).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відру́б відру́би
родовий відру́бу відру́бів
давальний відру́бу, відру́бові відру́бам
знахідний відру́б відру́би
орудний відру́бом відру́бами
місцевий на/у відру́бі на/у відру́бах
кличний відру́бе* відру́би*